Світає, край неба палає; Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Тихесенько вітер віє. Степи, лани мріють; Між ярами над ставами Верби зеленіють. Сади рясні похилились; Тополі по волі Стоять собі, мов сторожа, Розмовляють з полем. І все то те, вся країна Повита красою, Зеленіє, вмивається Дрібною росою. Споконвіку вмивається, Сонце зустрічає… І нема тому почину, І краю немає!
zoom_in