Як холодно ! Акація цвіте .
Стоїть як люстра над сирим асфальтом .
Сумної зірки око золоте
і електричка скрикнула контральто .
Я тихо йду . Так ходять скрипалі,
не сколихнувши музику словами.
Єдина мить - під небом на землі
отак побути наодинці з Вами .
Ви теж , мабуть , десь тихо ідете.
Страждання наше чисте і терпляче .
Як холодно ! Акація цвіте ...
Як холодно...Душа за Вами плаче.
Л .Костенко
•••
