Як холодно ! Акація цвіте . Стоїть як люстра над сирим асфальтом . Сумної зірки око золоте і електричка скрикнула контральто . Я тихо йду . Так ходять скрипалі, не сколихнувши музику словами. Єдина мить - під небом на землі отак побути наодинці з Вами . Ви теж , мабуть , десь тихо ідете. Страждання наше чисте і терпляче . Як холодно ! Акація цвіте ... Як холодно...Душа за Вами плаче. Л .Костенко •••